Розлади харчової поведінки в роботі дієтолога

Розлади харчової поведінки (РХП) – це порушення поведінки, пов’язаної з прийомом їжі, які зумовлені впливом психічних процесів, що відбуваються в організмі людини.

За даними Американського журналу клінічної нутриціології в період з 2018 по 2020 роки поширеність РХП у всьому світі зросла з 3,4% до 7,8%. І людей, які страждають від цього захворювання, не завжди можна побачити за зовнішніми ознаками.

Є серйозна помилка, що порушення харчової поведінки – це спосіб життя або особистий вибір. Насправді, це захворювання, яке виникає під дією низки чинників, серед яких генетика, соціум і культура, особливості виховання, мутації, гормональні збої та інші.

Роль дієтолога в лікуванні порушень харчової поведінки

Золотий стандарт лікування розладів харчової поведінки охоплює: психотерапію, медичне обслуговування і моніторинг, консультації дієтолога і, в особливо важких випадках, медикаментозну терапію.

Дієтолог може зіткнутися з РХП у своїй роботі з двох сторін. Людина приходить на консультацію щодо зниження або набору ваги, а дієтолог помічає ознаки порушення харчової поведінки. Їх не можна ігнорувати – якщо не усунути причини проблем з вагою, то підрахунок калорій, нутрієнів буде марною тратою часу. І, звісно ж, у цьому разі слід підключати харчового психолога, який має необхідну освіту та знання.

З іншого боку, дієтолога до роботи з РХП може залучити психотерапевт, до якого звернувся пацієнт із порушенням харчової поведінки. Тож, якщо ви помітили в себе симптоми РХП і проблеми з вагою – слід знайти і психолога, і дієтолога.

Дієтологу потрібні не лише знання і досвід, щоб працювати з порушеннями харчової поведінки, а й базові знання психології, бо неакуратними призначеннями можна спровокувати погіршення. Наприклад, обмеження, жорсткі правила, демонізація продуктів.

Симптоми розладу харчової поведінки

Є загальні симптоми порушень харчової поведінки. До них належать:

• невдоволення собою, своєю фігурою, постійне порівняння себе з іншими;
• зацикленість на окремих частинах тіла і регулярна їх перевірка;
• поведінкові обмеження, які накладають відбиток на соціальне життя людини, наприклад, страх їсти на людях, відмова від зустрічей із друзями через страх їжі тощо;

Ознаками РХП може бути різкий набір або зниження ваги, пов’язані з певною поведінкою, наприклад, після приймання їжі людина одразу виходить з-за столу і довго перебуває у вбиральні. За орторексії або анорексії харчування може набувати рис ритуалу з ретельною підготовкою до кожного прийому їжі.

Але є і специфічні для кожного розладу ознаки. Їх ми розглянемо далі.

Тест на розлад харчової поведінки

Існує безліч опитувальників і тестів на розлади харчової поведінки, наприклад:

• Тест ставлення до прийому їжі, адаптація відомого тесту EAT-26;
• Голландський опитувальник харчової поведінки DEBQ;
• Шкала оцінки харчової поведінки, адаптація Eating Disorder Inventory (EDI);
• Трифакторний опитувальник харчування А. Стункарда.

У своїй роботі я використовую голландський опитувальник. Чому я застосовую саме його, у чому особливості цього тесту, я розповіла на вебінарі “Порушення харчової поведінки”, який провела разом із харчовим психологом Катериною Череповою. За посиланням можна детально ознайомитися з програмою та придбати його.

Типи порушення харчової поведінки

Існують різні типи порушень харчової поведінки. Основні: анорексія, булімія, компульсивні переїдання.

Анорексія

За нервової анорексії людям здається, що вони мають надлишкову вагу, навіть якщо їхня маса тіла значно нижча за норму. Вони часто зважуються, мало їдять, п’ють проносні та часто викликають у себе блювоту. З усіх порушень харчової поведінки цей тип пов’язаний з найбільшою смертністю. Згодом анорексія може призводити до витончення кісток, аменореї, анемії та навіть пошкоджень мозку.

Роль дієтолога в лікуванні анорексії вкрай важлива. Потрібно скласти дієту з урахуванням допустимої калорійності, необхідного співвідношення нутрієнтів, вітамінів і мінералів. Важливо стежити за водно-електролітним балансом. Доведеться враховувати, які продукти харчування готовий їсти пацієнт. При цьому все ускладнюється тим, що ті, хто страждає від анорексії, нерідко добре знаються на підрахунку калорій.

Булімія

Булімія – це епізоди споживання незвично великої кількості їжі, які потім компенсуються блювотою, проносним, сечогінним, надмірними фіз.навантаженнями. Симптоми булімії включають: електролітний дисбаланс і зневоднення, рефлюкс, хронічні болі в горлі, кишкові розлади через вживання проносного, проблеми із зубною емаллю. Може спостерігатися як у людей з нормальною вагою, так і з надлишковою, і навіть з невеликим дефіцитом.

Компульсивні переїдання

Це часті випадки надмірного, неконтрольованого переїдання, які можуть бути викликані впливом стресу. На відміну від булімії, при цьому типі порушення харчової поведінки, люди не “відпрацьовують” з’їдене. Тому часто страждають зайвою вагою.

Дієтологу важливо пам’ятати, що лікування ожиріння – це не просто дефіцит калорій. Це конкретні, науково обґрунтовані рекомендації, які мають бути актуальними, відповідати особливостям організму пацієнта та враховувати наявність розладу харчової поведінки. Наприклад, скинути зайву вагу можна і на монодієті з огірків, але це не відповідає сучасним стандартам харчування і може погіршити перебіг РХП.

Орторексія

На сьогодні нав’язливе прагнення до вживання в їжу виключно здорової, правильної їжі не занесено до Міжнародної класифікації хвороб як порушення харчової поведінки. Але дієтологам часто доводиться працювати з подібними клієнтами, доводиться допомагати долати страх перед харчовими продуктами і бути дуже акуратними при складанні меню.

Щоб побудувати здорове харчування, необов’язково зациклюватися на користі продуктів. Усе набагато простіше. І цього я вчу в Школі правильного харчування для себе і всієї родини: без стресу, сертифікацій і тривалого навчання. Приєднуйтесь, буду рада.