Інсулінорезистентність і лептинорезистентність: що це?

Інсулінорезистентність і лептинорезистентність – головні й основні причини зайвої ваги та первинного ожиріння. У США від інсулінорезистентності страждає 60-70 млн. осіб і понад 84 млн. страждають на переддіабет. Про об’єктивні цифри в СНД можна тільки здогадуватися. Зауважу, що в розвинених країнах ІР діагностують у 10-20% населення, а ризик її розвитку в людей старше 50 років становить понад 40%.

Як же визначити у себе інсуліно і лептинорезистентність, і як впливати на них за допомогою харчування, будемо розбиратися в статті.

Що первинно лептинорезистентність чи інсулінорезистенстність?

Інсулін і лептин – це гормони, які працюють у парі та підсилюють один одного. І якщо функції інсуліну відомі досить широкому колу людей: допомагати глюкозі потрапляти в клітини тіла. То гормон лептин і його функції знайомі вужчій спільноті професіоналів. Лептин – це гормон, що виробляється жировою тканиною, який передає в мозок сигнали про насичення, тим самим впливає на зниження і придушення апетиту. Якщо лептин виробляється в недостатній кількості, це веде до розвитку ожиріння. Але можливий і інший сценарій.

Відкриття цього гормону було сприйнято спочатку, як винахід таблетки для стрункості. Однак у процесі випробувань і досліджень виявилося, що в міру збільшення обсягів жирової тканини, незважаючи на зростання концентрації лептину, його здатність пригнічувати апетит – знижувалася. Це викликано тим, що порушуються внутрішньоклітинні сигнали передачі, а рецептори до цього гормону в мозку стають нечутливими, тобто резистентними. Цей стан називається лептинорезистентністю. Надмірна концентрація лептину провокує розвиток інсулінорезистентності, нечутливості рецепторів клітин до інсуліну. А вже цей стан може призвести до цукрового діабету другого типу.

Діагностика лептинорезистентності

Лептинорезистентність може бути спричинена низкою причин:

• генетичні мутації;
• низькокалорійні дієти;
• ожиріння;
• хронічне запалення;
• супутні захворювання.

Діагностувати її можна за допомогою аналізів: здається кров із вени натщесерце. Але як зрозуміти, що ці аналізи потрібно здати? Існує кілька ознак, зовнішніх проявів лептинорезистентності:

• проблеми зі зниженням ваги;
• хронічна втома і слабкість незалежно від кількості годин сну;
• постійне відчуття голоду і тяга до вуглеводів;
• ожиріння за типом рятувального кола;
• схильність до підвищеного артеріального тиску;
• схильність до утворення тромбів;
• проблеми із зачаттям.

Якщо ви спостерігаєте ці симптоми у себе, то варто звернутися до лікаря і здати відповідні аналізи. Якщо зробити це на ранніх стадіях, є всі шанси впоратися з лептинорезистентністю за допомогою дієти й уникнути виникнення інсулінорезистентності.

Харчування при лептинорезистентності

Вибудовуючи дієту в разі лептинорезистентності, важливо розуміти, що корекції піддається не тільки і не стільки раціон, скільки спосіб життя і харчування. Наприклад, слід прибрати перекуси, вечеряти за 4-5 годин до сну, а снідати практично відразу після пробудження.

Одним із найпоширеніших протоколів є епі-палео дієта Джека Круза. Пройдемося по групі продуктів у разі лептинорезистентності:

• вживати більше білка з переважанням морепродуктів і риби;
• мінімізувати злаки, молочні продукти (крім кисло-молочних);
• тваринні жири не відкидають і навіть рекомендують у помірній кількості в холодну пору року, і, звісно ж, рослинні олії з високим вмістом омега-3 і вітамінів (кокосова, оливкова, олія авокадо);
• виключити цукор, цукрозамінники, зокрема натуральні, алкоголь;
• більше сезонних овочів з упором на некрохмалисті, зелені, багаті клітковиною.

Інсулінорезистентність симптоми і лікування

Щоб діагностувати ІР, необхідно здати інсулін і глюкозу крові натщесерце і за цими показниками обчислити індекс HOMA. Але одним із критеріїв, які можна спостерігати неозброєним поглядом, є об’єм талії. Якщо він понад 88 см. у жінок і 94 см. у чоловіків – можна припустити ІР. Точніше визначити об’єм жирової тканини, як фактора ризику розвитку інсулінорезистентності, допомагає біоімпедансне зважування. Його я проводжу на очних консультаціях дієтолога.

Для лікування інсулінорезистентності застосовують: дієтотерапію, медикаментозне лікування (тільки за призначенням і під контролем лікаря), зміну способу життя на користь здоровішого й активнішого.

Дієта в разі інсулінорезистентності

Харчування за інсулінорезистентності слідує приблизно за тими самими правилами, що й за нечутливості до лептину, але є кілька уточнень і конфліктуючих правил, саме тому самостійно вибудовувати дієту, якщо у вас і ЛР, і ІР, буде складно.

Наприклад, за і лептинорезистентності, і за інсулінорезистентності рекомендується не робити перекусів. За ІР, окрім того списку, який заборонений за ЛР, рекомендується виключити: крохмалисті овочі, прості вуглеводи, насичені жири, смажену їжу, червоне м’ясо, горіхи вживати тільки після вимочування.

У харчуванні за інсулінорезистентності розподілити нутрієнти краще таким чином:

• на сніданок більше вживати білка й овочів;
• на обід – поєднувати всі три нутрієнти: білки, вуглеводи, жири;
• на вечерю нежирну рибу, морепродукти або птицю на додаток до овочів.

Більше про дієту в разі інсулінорезистентності та харчування в разі цукрового діабету можна дізнатися з мого вебінару.

Схуднення при інсулінорезистентності

Це цілком реально. Але я часто стикаюся з тим, що люди з інсулінорезистентністю, які намагаються самостійно схуднути, стикаються зі складнощами. Вага не зникає, або показники аналізів не приходять у норму. Це пов’язано з тим, що раціон має бути підібраний індивідуально з урахуванням ваших особливостей, показників аналізів, супутніх захворювань і дефіцитів. Враховуйте також, що в міру зниження ваги і змін в аналізах, дієта повинна коригуватися. Тому схуднення за інсулінорезистентності буде ефективнішим за участю дієтолога-нутриціолога.